I believe in miracles
бачиш, я вже майже адекватна, майже спокійна. я знову бачу кольорові, а не монохромні сни. але вони такі дивні...
у них море. велике, синє і... як не дивно, воно чисте. ніякого шторму, повний штиль. дивно -- а завжди вода була сіро-бурою, і мені треба було втиікати від великих хвиль. а зараз все спокійно...
незвично якось. і незвичне якесь передчуття, ніби все буде добре.
тиждень повної тиши. нічого не падає, не б*ється, не руйнується, навіть ні з ким сваритися не хочеться.
а ще мені сьогодні сказали, що я дивна якась -- не відразу реагую, коли мені щось говорять, і таке враження, що мені усе по боку. дивні люди... епіграф не читали мій, мабуть.
етап великих змін почався. тільки потім не кажіть, що я зовсім сказилася ))
у них море. велике, синє і... як не дивно, воно чисте. ніякого шторму, повний штиль. дивно -- а завжди вода була сіро-бурою, і мені треба було втиікати від великих хвиль. а зараз все спокійно...
незвично якось. і незвичне якесь передчуття, ніби все буде добре.
тиждень повної тиши. нічого не падає, не б*ється, не руйнується, навіть ні з ким сваритися не хочеться.
а ще мені сьогодні сказали, що я дивна якась -- не відразу реагую, коли мені щось говорять, і таке враження, що мені усе по боку. дивні люди... епіграф не читали мій, мабуть.
етап великих змін почався. тільки потім не кажіть, що я зовсім сказилася ))
"...не відразу реагую, коли мені щось говорять, і таке враження, що мені усе по боку. дивні люди...", а це вже надто щось знайоме..
Вже світає///
день настав. скоро вечір. а потім -- знову по колу...