Вранці ми пили вечірню (журналісти, ба!) каву у Копальні, а потім - у "Дукаті". Львський Дукат мене розчарував - через те ,що там низька стеля, складається враження дуже гнітючої атмосфери. Але там живе милий кажанчик, я його сфотографувала, але покажу пізніше, бо очі злипаються, а завтра зранку "учиться, учиться и еще раз" )
Потім у нас був обід у ресторані "Еліта". Такий собі радянський ресторанчик, відремонтований під сучасність. Доречі, якщо будете пробігати - чай і каву там не рекомендую. Як сказав би доктор Биков: "Фуфуфу".
Про готель я також пізніше, бо не проплатили рекламу, ще й не годували навіть.
Після першої дискусійної платформи з соціології (взагалі нічого цікавого як для людими, у якоїзалік автоматом. Лише пара-трійка історій опитування - і все)в нас була екскурсіяв музеї-тюрмі на Лонцького. Тюрьма ужин, макарони.
Це - перша тюрма-музей в Україні, там тримали політичних в*язнів і бла-бла-бла. Дякувати лекторові - він хоч і ударявся часом про страшні казочки про пана Сталіна та компанію, але старався не повністю вдарятися в націоналізм. Ну, там пара-тройка прикладів як-то камера з хлором, масові розстріли, німецька кінохроніка - я про ту, що німці знімали, як Львів окупували, а не про те, що ви подумали, збоченці)) - заставили дівчат натягнути маску всесвітньої скорботи.
Але, як то кажуть, на войнє всє срєдства хороши. Может, товарищ Сталин временами чуточку и перегибал, но:
1. Национализм есть тот же самый тоталитаризм и преступление против демократии. так что клин клином )) Жу-у-уравлиный крик в осеннем небе тае-е-е-ет...
2. А демократия к лениво-сопливому испокон веков украинскому народу неприменима априори. Тут пинки под зад нужны, ежовые рукавицы. Причем чем дольше их пинаешь и чем больше они ноют - тем больше шанс рано или поздно добиться от них активных действий. Увы, в этой стране я живу и являюсь ее гражданином. Ну, вы поняли.
3. Если на то пошло, то среди политзаключенных были не только украинцы. Но этот вечный перекос - голодали украинцы, издевались над украинцами, завоевывали украинцев, отвоевывались украинцей. Короче - если бы не сало - вся земля пропала.
Мораль сей басни такова: Тре мислити ширше, глибше, але головою. З одного боку - культура та їжа, з іншого - політика та націоналізм. Культура та національна самосвідомість, але здорова - це є гуд. А націоналізм треба не лише хлором і розстрілами викурювати. Німецький фашизм також починався з національної ідеї та бездоганності арійської раси.
Всєм спасіба, я спать, бо завтра ще каву пить вчитись весь день.

П.С. Блін, не смішний пост вийшов ((